Одна така у світі є вродлива. Та, радий, що зі мною ти.
Ти хочеш, щоб я став твоїм. Напевно, це смішно, та втім Ти так давно сказала своїм, Що скоро і я стану твоїм. Навряд чи дім твій стане моїм, Мені буде тісно і холодно в нім, І я розумію, що мріям моїм Не буде місця в домі твоїм. Ти – лялька, тобі все
.::Я краплею з дощу, що впаде мов між нами чекаю і молю торкни мене вустами закохана у тінь сама я тінню стала почувши слово ти я в небеса пристала::.
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Не закоху йся в обличчя, не закоху йся в вбрання, а закоху йся в ту душу, що потрібна для жыття! Бо краса – це сон зрадлывый, раз прысныться та й нема. А душа – це все на світі, що потрібно для жыття.
Ти мене вибач що я став дорослимI вже минула сорок третя осiньЯк я побачив перший раз свiй дiмМам!а можна я до тебе завтра приїдуI ми на кухнi не одну годинуСобi на рiзнi теми посидим
і я цілую тебе,бо Ти і це є Щастя моє
Хлопці, що стали цвітом
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
6. Кант ''О, Боже мій, Боже, що робиться в світі''
Я НЕ ПОЕТ !..... Я не поет і нестараюсь стати ним, Пишу про те що в серці наболіло, Я постараюсь описати, все те шо відбулось. Як тає сніх,напевне кожен бачив. і як сн
пісня перша... "Запал короткочасний закінчив свою дію..Я зрадив тобі люба, ти ж знаєш, я це вмію..За те, що ми тілесні, за те, що ми давно догрались..За те, що в цьому світі нікому у вірності не клялись......"
Пісня про маму.Любіть свою маму!!!Вона у вас одна і вона вас любить більше за все на світі...любіть і бережіть, тому що маму ніхто не замінить і ніхто не зрозуміє краще за маму...мама ніколи не зрадить і завжди зігріє своєю любов'ю!
Бій на світанні, сонце і дим. Мало хто знає, що ж буде з ним. Що буде завтра в юних думках – В когось надія, а в кого страх. Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей не твоя війна? Стали батьками доньки й си